- полохливий
- —————————————————————————————полохли́вийприкметник
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
полохливий — а, е. Який легко полохається. || Який виражає страх, переляк. || Пройнятий страхом, переляком. || Сповнений занепокоєння, хвилювання і т. ін.; неспокійний, тривожний … Український тлумачний словник
перхливий — полохливий … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
боязкий — а/, е/. 1) Який усього боїться; несміливий, полохливий, лякливий. •• Не з боязки/х не лякливий, сміливий. 2) Власт. несміливій людині, який має ознаки боязкості, несміливості. || Який виражає боязкість; пройнятий страхом … Український тлумачний словник
дикий — а, е. 1) Який перебуває у первісному природному стані, живе на волі, не приручений, на відміну від свійського (про тварин). || Який росте без втручання людини, некультивований, на відміну від садового, городнього (про рослини). || Не оброблений… … Український тлумачний словник
заєць — за/йця, ч. 1) Невеликий полохливий звір родини гризунів, з куцим хвостом, довгими задніми ногами і довгими вухами. || розм. Заяче хутро. || розм. Заяче м ясо. •• Земляни/й за/єць те саме, що тушка/нчик. Морськи/й за/єць вид тюленя, що водиться в… … Український тлумачний словник
заячий — а, е. 1) Прикм. до заєць. || Власт. зайцю. || Зробл. із хутра зайця. •• За/яча губа/ вроджена вада людини, що виявляється у роздвоєнні верхньої губи. За/яча капу/ста багаторічна трав яниста рослина з родини товстянкових із м ясистим листям і… … Український тлумачний словник
лякливий — а, е. Який легко лякається, усього боїться. || Який виражає страх, боязнь. || Сповнений переляку, страху, побоювання. || у знач. ім. лякли/вий, вого, ч. Той, якого легко сполохати; полохливий … Український тлумачний словник
полохкий — а/, е/, розм., рідко. Те саме, що полохливий … Український тлумачний словник
полохливість — вості, ж. Властивість і стан за знач. полохливий … Український тлумачний словник
полохливо — Присл. до полохливий … Український тлумачний словник